Источник: Neformat.com.ua
Музика, яка з перших акордів надає тобі енергію. Ритми, під які чи то слемитися можна, чи то впадати в транс. Тексти, які гармонійно поєднуються з твоїм світосприйняттям. Все це про них.
"Гаражний" ретро саунд та рок-н-рольні відзвуки надають гурту неповторності та оригінальності, їх легко виділити серед команд схожого напрямку - indie, brit-pop.
Гурт був заснований в березні 2005 року, складається з чотирьох осіб:
Alex Jr. - барабани;
Alex - гітара;
Andrew - бас;
Olesya - вокал.
Почула їх я вперше в клубі "44", якість музики, ідея справді вразили. Відтоді я сміливо записалася у лави шанувальників їхньої творчості. Та й самі люди настільки приємні, щирі і відкриті, що інтерв'ю з ними здалося дружніми посиденьками.
(Олеся прийшла найперша)
- Як давно з'явилася ідея створити гурт?
Olesya: Взагалі, гурти як такі почалися у мене ще з 9 класу. А QUINSBERRY SHOT з'явився в середині мого 11 класу, ми довго шукали гітариста, знайшли Льошу і грали, грали, потім почали давати концерти...
- Як було з організацією концертів?
Olesya: Раніше було важко, зараз легше. Просто приносиш демо, його слухають, якщо цікаво, то виступаємо, а потім помічають, що люди цікавляться і приходять послухати, то самі запрошують.
- З самого початку планували щось виконувати в стилі brit-pop, indie?
Olesya: Ні. У мене все починалося взагалі з якогось українського поп-року, але, чесно кажучи, це не можна порівнювати з теперішньою приємною атмосферою, те, що я роблю зараз, мені у сто раз більше подобається і я хочу цим займатися.
- Власне, а ви свій стиль визначаєте саме як brit-pop?
Olesya: Вже ні, це був brit-pop рік тому. Так, ми слухаємо британську музику, але не її єдину, певно, ми слухаємо набагато більше всього іншого, ніж британської музики. От, наприклад, Oasis, я не дуже люблю їх, а це справжній brit-pop. Так, я поважаю їхню творчість, але вони мені не до душі. Тому те, що ми граємо, це більше "гаражний" рок, сучасний рок-н-рол.
- Як з'явилася ідея назви?
Olesya: О, це зараз хлопці прийдуть, вони розкажуть...
- З якої події можна починати історію гурту?
Olesya: Певно від тоді, як ми відділилися від старого гурту. Просто настав момент, коли ми зрозуміли, що не хочемо грати те, що грали. Це було перед Новим роком 2004. А взагалі, якщо починати відлік гурту як такого, то це весна 2005, коли ми нарешті знайшли гітариста. Ми дуже багато кого прослухали. Насправді дуже важко знайти хороших людей, вони можуть погано грати, але бути класними особистостями. Нам пощастило, ми знайшли людину, яка добре грає, ще й по духу підходить. Не уявляю, якщо хтось з цих людей зникне, на тому усе закінчиться.
- Як ви один одного знайшли?
Olesya: Я, барабанщик і басист вчилися в одній школі. Правда, вони за мене старші на рік. Вирішили грати. Льоша (барабанщик) вже до того грав, нам потрібен був ще басист і ми зовсім несподівано знайшли Андрія, який ще тоді не грав взагалі, але він був просто тією людиною, яка потрібна. Він грає зараз вже 4 роки, дуже сильно виріс за цей час, ми щасливі з того, що його взяли. Давно один одного знаємо, давно спілкуємося. От тільки Льоша (гітарист) пізніше прийшов. Він влився дуже класно.
- Скільки концертів ви вже відіграли?
Olesya: 14 лютого буде своєрідний ювілей, це буде вже рік з того часу, як ми перший раз виступили саме як QUINSBERRY SHOT, тому що з попередніми групами теж грали якісь концерти. Але 14 буде рік і за цей рік приблизно 10 концертів було, і це не тільки в Києві, а й Львові, Харкові. От навіть, на GBOB ми в перший день зайняли 5 місце, для мене це було суттєво. О, хлопці прийшли!
(cаме з цього вигуку розпочалася друга частина розмови, коли до нас приєднався увесь склад)
- Мені Олеся сказала, що питати про походження назви треба у вас. Так от чому QUINSBERRY SHOT?
Alex Jr.: Та просто виникла така назва... Просто назва.. сама по собі.. Просто слова.
Olesya: Ну чекай, ну як? Shot - це пов'язано з Текілою.
Andrew: Tequila shot - є такий високий стаканчик. А QUINSBERRY, це як прізвище, як назва місця… щось таке...
- Нещодавно зіштовхнулася з таким висловом Елвіса Преслі: "В кожній пісні є ідея. Більшість ідей звучать як: Давай трахнемося!" А у ваших піснях є ідеї?
Alex Jr.: Ні...
- Це просто набір слів?
Alex Jr.: Ні, точно не набір слів. Слова пише Леся. Зазвичай це те, що в голові, воно просто викладається на папері і все.
Olesya: Навіть коли з'являється мелодія, то я прошу хлопців послухати і питаю, чуваки, які асоціації? Бувають вони інколи такими маразматичними, що навіть не лягають на пісню, доводиться самій думати. А взагалі, вони мене сварять за те, що я дуже часто люблю співати про... Як правило, про що пісня - про стосунки, про те, що ти бачиш кожного дня.
Alex Jr.: Але все одно головний акцент на музику.
Olesya: Ага, ми, навіть коли відстроюємо апаратуру на концерт під час саунд-чеку, завжди кажемо, що нам потрібно, щоб голос не виділявся, щоб він зливався з музикою і був як один з інструментів, щоб був чіткий, але не над музикою. Гітарні партії у нас...
Alex: Доминируют.
- Що можете сказати про свій творчий доробок? Скільки у вас вже пісень?
Alex Jr.: 11 чи 12? 11...
Olesya: Ну, тих, що ми готові грати...
Alex Jr.: ...11 пісень
Olesya: Так, це фактично готова концертна програма десь на 40-50 хвилин. Тобто нормальний концерт.
- Концертних 11, а взагалі пісень?
Alex Jr.: 11. У нас немає тих пісень, які ми не граємо, чи не доробили. Якщо пісня не йде, то ми її не перероблюємо.
Olesya: Єдиний виняток ми зробили для треку, який ми найперший розмістили в Інтернеті, Two steps forward, two steps back.
Alex Jr.: Він був занадто монотонний, тому ми його переробили.
Olesya: Вже на наступному концерті будемо грати вже в новому варіанті...
Alex Jr.:...але це секрет! (Сміються)
Olesya: ...це сюрприз...
- У вас є плани додавати ще якісь інструменти? Баян, наприклад?
Alex Jr.: Баян? Ні! Хіба, що другу гітару, щоб зробити більш насичений звук.
Olesya: Хоча це не є принциповим, Льоша справляється за десятьох, якщо буде, то добре, якщо ні, то нехай. Ми вже звикли грати вчотирьох.
- Наскільки я розумію, ви дружите з Singleton? Де познайомилися?
Всі: Дружимо!
Andrew: До того як ми знайшли Льошу, то розмістили об'яву в Інтернеті, про те, що шукаємо гітариста, зазначили стиль музики, а вокалістка Singleton вийшла на нас, запропонувала зустрітися. Тобто ми познайомилися через спільні смаки. Потім після зустрічі почали з ними спілкуватися, запросили на перший концерт, а потім на другий.
Olesya: А потім ми разом заспівали... Це люди з якими завжди весело. Ми їздили разом в Харків, Львів на гастролі, було дуже весело. Це був просто бум!
- Вас не порівнюють?
Всі: Ми різні. Зовсім різні!
Alex Jr.: Singleton вже теж визначають свій стиль інакше, бо їм дуже набридло формулювання brit-pop, чи просто щось brit. Вони зараз грають urban-rock.
- У вас нема планів зробити спільний проект з Singleton?
Olesya: Є ідеї, але тільки ідеї.
Andrew: Думаємо просто зробити якусь спільну драйвову пісню.
Alex Jr.: Насправді дуже б не хотілось, що б ми постійно були прив'язані до Singleton.
Olesya: Так склалося, що справді більшість концертів ми грали разом, але проблема в тому, що знайти групу, з якою зіставитися хоча б трішки, дуже важко. От ми будемо робити вечірку, шукали третю групу, було дуже важко знайти. Я виставила в неті об'яву, що потрібні контакти подібних гуртів, там мені таке поприсилали, просто... Просто була шокована більшістю...
- Низький рівень чи взагалі не той стиль?
Alex Jr.: Не той стиль.
Olesya: Це по-перше, а по-друге, рок-н-рол буває різним, є а-ля Елвіс Преслі, а є ті ж самі Rolling Stones. Це моя улюблена група, я їх обожнюю. Вони позитивні.
МатаХарі:Взагалі, що слухаєте?
Alex: У меня уже месяц в наушниках постоянно играет Radiohead. Вот еду на работу, с работы, - у меня Radiohead. Не знаю, может мне просто лень с плеера стирать и записывать что-то новое. Просто нравится, абсолютно не напрягает и даже не надоедает.
Olesya: У мене теж був період, коли я слухала лише Radiohead.
- А такого не бувало, що вмикаєш одну пісню і вона може грати годинами, а ти перебуваєш у певному трансі?
Olesya: Ні, не буває... Єдине буває, якщо у гурту з'являється класний альбом, то я можу його довго не стирати і постійно слухати.
- Себе любите послухати?
Alex Jr.: Я от слухаю, особливо, коли звожу.
- Чи слухаєте і думаєте, ой, там я не зіграв, а тут інший акорд...
Andrew: Ну, так, мабуть, для критики...
Olesya: Для того, щоб почути недоліки і зрозуміти, що треба доробити...
- Є люди, які дуже сильно пруться від своєї творчості, вважають, я - Бог, я - найкращий!
Alex Jr.: Ми премося!
Andrew: Але не так, щоб зазнаватися! Дуже цікаво інколи подивитися концерти, записані на мобілки, фотоапарати і т.д.. Я люблю таке.
- Не збираєтесь записувати альбом?
Olesya: От зараз всі кажуть: пишіть альбом, але мені здається, що це не має ніякого сенсу на даний момент. Ну запишемо ми альбом і він буде лежати.
Alex Jr.: Для того, щоб продати альбом, треба записати сингл.
Olesya: Був варіант писати якісний матеріал, але нам виставили такі умови, що не було сенсу на них погоджуватися. Тому поки є плани тільки випустити сингл.
- Коли була на вашому концерті, помітила, що у вас є власний стиль. Це так завжди, чи просто спонтанне рішення? І взагалі: яке ваше ставлення до власного іміджу?
Alex Jr.: Ми звертаємо увагу. Не тільки на сцені, взагалі. Це на першому місці.
Andrew: Є приклади, коли гурти грають досить класну музику, якісну, але виглядають не дуже. Коли слухаєш, у тебе формуються певні уявлення, а потім заходиш в Інтернет, дивишся ці фотки, і просто нема ніякої відповідності. Тому дуже класно, коли стиль музики і одягу збігаються.
Olesya: Інколи так складалось от після виступу (ми ж у смугастому виступаємо), нас легко впізнавали саме так! На сцені це дуже важливо!
- В житі довго стоїте перед дзеркалом?
Всі: ТАК!!!
- Запізнюєтьсь через це, чи ні?
Olesya: Ну, я раніше встаю, щоб все встигнути. Я дуже не люблю запізнюватися і в принципі ніколи не запізнююсь майже, для мене це важливо. Треба просто раніше встати. Якщо я знаю, що я можу йти по вулиці і на мені буде щось не так, то я вже себе невпевнено почуваю.
- Що думаєте з приводу татуювань, пірсингу?
Alex Jr.: У нас не та музика, треба імідж підбирати під музику. Якщо в звичайному житті, то така справа.
Olesya: Ну, от мій пірсинг закінчився на додаткових двох сережках. Поки нічого не хочу.
Alex Jr.: Мені здається, наприклад, татуювання, роблять люди, яким не вистачає чогось у собі, якоїсь впевненості, ті, які прагнуть до себе більше уваги.
Andrew: Хоча це не однозначно, бо є люди, які вкладають у це певний зміст, хоча більшість роблять просто так...
- Але ж от є такі кумедні, наприклад, на дупі людина з лопатою, і, коли ти йдеш вона наче копає...
Alex Jr.: А є таке, тільки я бачив чортів, які засипають вугілля...
- Таке б не хотілося б зробити? Виділити себе на пляжі?
Olesya: Але на сцену я б з таким не вийшла...
- Ким ви були до того, як стали QUINSBERRY SHOT? Чи плануєте професійно займатися музикою?
Alex Jr.: Плани у нас великі. Гарні перспективи, як раз гарний вік, щоб зараз крутитися. Хоча ми живемо в такій країні, що тут важко чогось досягти...
Andrew: Ми всі навчаємося в університетах.
- Де саме? Яку професію опановуєте?
Alex Jr.: Я менеджер шоу-бізнесу в Поплавського.
Olesya: Я в Києво-Могилянській академії, політолог.
Andrew: Авіаційний. Але мені не дуже там подобається...
Alex: Я в КПИ на 5 курсе, скоро заканчиваю. Системы автоматизированого проектирования. Электроника…
- В дитинстві ким хотіли стати?
Andrew: У мене тато пілот і тому десь у 1 класі я теж мріяв бути льотчиком, але, коли підріс, я відмовився від цієї ідеї. Не знаю чому навіть, певно, тому що було нав'язано дорослими. Потім я зрозумів, що це не моя мрія.
- Про себе як особистостей що можете сказати? Які ваші маленькі слабкості?
Olesya: Я дуже багато панікую.
Andrew: Я оптиміст і маю гарне почуття гумору, це мої позитиви.
Alex Jr.: В нашій справі має бути самовпевненість... Вона і є...
Alex: Я очень ленивый...
Olesya: Я дуже багато панікую. Я можу о 12 ночі подзвонити Льоші (барабанщику) і сказати: " АААА! Там так сталось, а там таке!". Але це дуже швидко проходить.
- Перед концертами хвилюєтесь?
Olesya: Я взагалі не хвилююсь, абсолютно, повна апатія.
Alex Jr.: Перед концертом вже нема чого хвилюватись.
Andrew: Я хвилююсь. Хоча ми всі налаштовуємося, щоб добре відіграти.
Olesya: Найголовніше – добре налаштуватися, щоб мати енергетику, яку ти маєш віддавати . В мене був страх перед двома першими концертами, але зараз ні.
- Караєте себе, коли помиляєтесь на сцені?
Alex Jr.: Звичайно, але якщо для себе ти це помічаєш, то люди які тебе слухають - ні.
Olesya: Навіть, якщо хтось щось не так грає, то головне – не звертати уваги...
Andrew: Ми на репетиціях відпрацьовуємо все.
Olesya: Взагалі це не є такою великою проблемою.. Навіть якщо хтось щось не так зіграв, то кожний підстроїться. Це вже стільки разів гралося на репетиціях, що вже все просто виходить на автоматі.
- Як з фанатами? Вже з'являються?
Alex Jr.: У Львові ми були шоковані. Взяли з собою десь дисків 100-150, вони всі розійшлися і всі були підписані.
Olesya: А в "44" до нас підходили люди з Донецька. Давали візитки, запрошували у своє місто грати.
- Подарунки вам дарували?
Alex Jr.: А вони не додумувалися ще до цього... (Сміється)
Andrew: Оплески - це найкращі подарунки.
- На вулиці не пізнають?
Alex Jr.: Я у себе в університеті вивішував афішу "44". Я її повісив, щось відвернувся, потім дивлюсь – десь дві дівчини стоять, забирають афішу , скручують, щось на мене дивляться і шепочуться.
Olesya: У мене було таке, я з подругою зайшла до кав'ярні , сиджу і чую, що за сусіднім столиком шепочуться: "О, це ж солістка QUINSBERRY SHOT!"
- Вам це приємно?
Всі: Звичайно!
Olesya: Просто зіштовхуєшся з таким явищем, якого до цього не було...
- Плани щодо кліпів є?
Andrew: Є, але потрібно багато сил...
- Режисурою самі будете займатись?
Olesya: У нас є людина, яка з цим допоможе...
Alex Jr.: Єдине, що я знаю, - те, що перший кліп буде чорно-білим. У ретро-стилі.
Olesya: Десь на весні займемося цим, проте ми не хочемо поспішати...
Alex Jr.: Запустити кліп якоїсь невідомої групи на музичний канал - це майже нереально.
- На радіо звертались?
Alex Jr.: До нас звертались.
- Погодилися?
Alex: У нас не было записи на тот момент. Ну и сейчас, по сути, нет такой, которую можно было б дать.
Olesya: Вони мають бути якісними...
- З вас хтось має дивні звички? Приклад, малювати квіточки на пюре, робити кульки з хлібу?
Olesya: Ні, ми ніби нормальні...
Andrew: Ні, такого нема, може якісь жести, або вислови, які стали для нас крилатими, пов'язані з якимись поїздками, концертами, фрази з фільмів...
Alex: Вот мы ехали со Львова и все были в полосатых майках, сидели на одном сиденьи - "Полосатый рейс". (Сміються)
- Коли-небудь крали чашечки, ложечки з кафе?
Olesya: Підставки під пиво...
Alex: Пивные бокалы.
- Кава або чай?
Olesya: Чай
Alex Jr.: Кава
Andrew: Чай
Alex: Я кофе пью, потому что у нас на работе чай просто отвратительный.
- (питання для Олесі) "Cosmopolitan" читаєш?
Olesya: Ні, я не люблю гламурні журнали.
- (до хлопців) "Penthouse"? "Playboy"?
Alex Jr.: Не знаю, я не читав…
Alex: Так там и читать нечего, там смотреть надо…
Alex Jr.: Так я і не читав.
- І на кінець питання від Неформату: чи вважаєте ви себе неформатом?
Olesya: В Україні - так.
- За кордоном?
Alex Jr.: Для за кордону це саме те, що треба.
- А для Африки?
Alex Jr.: Ну, в Африці своя музика...
Olesya: Певно, що Африка не готова сприйняти... В Україні це нове, просто тут ще не звикли до такого, звикли слухати російський рок, попсу.
Треки для прослушивания:
1) Don't Shoot Me Down
2) Garbage Can
3) Monday Morning
4) Oh, So Good
